Старинная книга с металлическими застежками, деревянным переплетом, обтянутым кожей с тиснением, предположительно 1798-го года издания. Такой артефакт одесские таможенники обнаружили при досмотре грузового автомобиля – в кабине водителя под спальным местом в одной из ниш под рабочей одеждой и инструментами.
“Стародрук на церковнослов’янській мові громадянин Молдови намагався вивезти з України через пункт пропуску Кучурган Одеської митниці Держмитслужби.
За орієнтуванням УСБУ в Одеській області було проведено поглиблений митний огляд вантажного автомобіля під його керуванням.
У кабіні водія під спальним місцем в одній із ніш під робочим одягом та інструментами було знайдено пакет зі старовинною книгою, прихований у спосіб, що ускладнює виявлення.
Книга з металевими застібками має дерев’яну палітурку, обтягнуту, скоріше за все телячою, шкірою з барельєфним тисненням.
Остаточний висновок про назву, вартість та вік стародруку – за експертами.
Наразі за результатами візуального огляду та інформації з відкритих джерел можна припустити, що це «ЗЛАТОУСТ» 1798 року видання.
Рік видання підтверджують останні рядки останньої сторінки: «Сия оная книга, глаголемая Иоанном Златоустом, напечатана в типографии Виленской в лето 7306». Дата вказана за юліанським календарем візантійської ери, що відповідає 1798 року за григоріанським календарем.
На користь достовірності цієї дати свідчить також інформація з «Православної енциклопедії». А саме, що перші видання «Златоусту» відносяться до кінця XVIII століття, а перше віленське видання ймовірно датоване 1798 роком.
Такий поважний вік книги підтверджується й тим, що тільки до кінця XVIIІ століття книги «одягали» в дерев’яні палітурки, обтягнуті шкірою.
Є велика ймовірність того, що книгу було надруковано у Вільнюсі (тодішня назва міста – Вільна) саме у типографії Уніатського Троїцького монастиря.
«Златоуст» – це пам’ятка давньоруської літератури XV-XVII століть. Збірка творів духовного характеру, розміщених у відповідності до річного кола богослужінь. Їх переважна більшість написана Іоанном Златоустом.
«Златоуст» мав три різновидності: Постний, Пятидесятний та Річний.
Він призначався як для використання при церковному богослужінні, так і для домашнього читання, і був вкрай популярною книгою серед вірян.
Вилучений стародрук, незважаючи на понад двохсотлітній вік, непогано зберігся.
А ще краще зберіг таємницю про те, хто першим гортав його сторінки, скільки людей душеспасалися з ним, якими шляхами потрапив в Україну, як вижив у лихоліттях двох останніх буремних століть, хто врятував його під час атеїстичних кампаній (можливо, це зробив Кирило Домашов, який «пішов на війну» у вересні 1944 року, залишивши, ймовірно, дружину з сином Петром та запис на форзаці книги?!) та хто чекав на книгу по той бік українського кордону.Можна тільки сподіватися, що всі таємниці залишуться у минулому, а в майбутньому – відреставрований стародрук оселиться в музейній залі.
У будь-якому разі – останнє слово за експертами та судом”, – повідомили в митниці.
